Поради щодо використання не-стандартних прокладок

Вибір і відповідність матеріалу
Вибір не-стандартних прокладок повинен суворо відповідати проектній документації та діючим стандартам.
Вибір матеріалу є ключовим етапом і повинен комплексно враховувати температуру, тиск і характеристики робочого середовища.

Температурна адаптація: матеріали прокладок повинні витримувати максимальну робочу температуру робочих умов. Наприклад, рекомендовано, щоб прокладки з вуглецевої сталі в окисних середовищах не перевищували максимальну робочу температуру 538 градусів; у низьких-температурних середовищах слід враховувати крихкість матеріалу.

Адаптація до тиску: прокладки повинні мати достатню міцність і жорсткість, щоб витримувати робочий тиск, гарантуючи, що вони можуть бути належним чином стиснуті та добре прилягати до поверхні фланця після затягування болтів.

Сумісність із середовищем: Матеріали слід вибирати на основі хімічних властивостей середовища (таких як кислотність, лужність і корозійна активність). Наприклад, високоякісні-пластини з тонкої вуглецевої сталі не підходять для обладнання для неорганічних кислот; кислі середовища повинні використовувати кислотостійкі-матеріали.

До поширених типів не-стандартних прокладок належать не-металеві прокладки (такі як гума, PTFE), напів-металеві прокладки, металеві прокладки (такі як сталь, мідні сплави) та металеві спіральні прокладки.